Ім’я Нортона Огнєва добре відоме у часодійному світі, і не лише у нашій паралелі. Про нього ходять чутки, іноді навіть неймовірніші, ніж про його знаменитого діда – Родіона Хардіуса.

 

Кажуть, наприклад, що він могутній Дух, але хіба ж це може бути правдою? Адже духи не здатні переміщуватися на Ефлару, а Огнєв, це добре відомо, спокійнісінько гуляє Ефларою коли хоче. Кажуть, що його не люблять феї, люти і духи, але водночас й побоюються, тож не стоять на його шляху без потреби. Кажуть, що Нортон увійшов до РадоСвіту без голосування, коли у однієї з його дочок виявили часовий дар вищого ступеня. Щоправда, чомусь ніхто не пам’ятає, що сталося з цією дочкою. Та й сам Нортон давно не з’являвся у нашій паралелі, та навряд чи тут сильно за ним скучили. Але не можна не віддати належне часодійним талантам Нортона Огнєва, адже його ім’я зустрічається навіть на сторінках шкільних підручників, а деякі з його розробок й до сьогодні випускаються ЗолМехом і користуються неабияким попитом. До речі, кажуть, що і сам ЗолМех, і величний зàмок Чорновод, де нині навчаються часомайстри з усіх куточків світу, раніше належали саме йому.

​